Я слово виціловую

Я  слово  виціловую
Я  слово  виціловую  на  смак,
я  кожну  мить  виважую  на  дотик,
несу  свічу  непізнаних  екзотик
крізь  біль  чеснот,  подрібнених  на  мак.

Лелію  час,  та  світу  все  одно  –
він,  мов  пісок,  крізь  пальці  утікає
у  самоту,  що  має  запах  кави.
Холодні  зорі  падають  на  дно...

І  бродить  ніч  у  темній  паранджі,
збирає  зір  доспілі  полуниці,
щоб  сутінки  знекровлені  і  ниці
не  проросли  в  загубленій  душі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211406
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.09.2010
автор: Omega