Колись ми всі помрем
І будемо ми в могилах
Вже нікуди не підем
Бо ходити вже не сила
І нікому ми не треба
І ніхто і не згадає
Ми полетіли в небо
Воно нас вже чекає
Та без тебе я живу
Хоч так важко жити бо люблю
І пишу дурні вірші
Я один на цій землі
А якщо оптимістично
Ми живем і будем жити
Ми завжди будем любити
І в нас буде все люксично
В нас є купа друзів
І не менше ворогів
Бо без них життя болюче
З ними легше, тож повір
Ти не один а нас мільйони
Немає наших і чужих
Ми усі з одного дому
Ну а житя це наж девіз
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211337
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.09.2010
автор: Makspp7