Добридень, сонечку! Як спалося тобі
отам, де небо сходиться з горою?
Живкочуть горобці наперебій,
і день стріча бджолиним світлим роєм.
Добридень, вітре! Годі колисать
тобі крайнебо з полем жовтокосим.
Лети-но, погойдай листатий сад,
цілуй ромашки, поки ще не осінь.
Добридень, яблунько в просвітленій порі,
порадуй душу спілими плодами.
Поглянь, понад тобою угорі
співоче небо синь позаплітало.
Добридень, пташечко! Чи спиш хоч уночі,
струно розкішних нот і дивозвуків?
Дзвенять від неба сонячні ключі,
відгонять сон у рос холодну купіль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211261
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 17.09.2010
автор: Omega