Вчуся розв’язним бути і жорстким,
Бо скромність і терпіння вже не в моді!
З вовками жити щоб - будь сам таким,
Лиш вовча вдача стане у пригоді!
Вовки керують світом день у день,
Овече стадо ведучи до прірви...
А вівці радо йдуть під спів пісень -
Не думаючи і не рвучи нерви!
Не хочу бути більше бараном,
Але і в вовчу зграю не бажаю.
Щоб душу не занапастить багном -
На волю я із клітки утікаю!
Нехай жиріють ситії вовки,
Та час розплати скоро вже настане!
Я на рушниці зводжу два курки...
І наволочь у безвісті розтане!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211252
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.09.2010
автор: Zomby