Тихий стукіт лунає в душі.
Меланхолія зовсім забута.
Мокрі ночі горять в тишині.
І гроза уже зовсім розкута.
Всі слова золотавіють кленом.
Мов пегаси, линуть вітри.
І розкішним, багровим тандемом
Пролилися на шибки дощі.
Все змивається теплим потоком,
Все іскриться, палає, горить
І так ніжно, немов ненароком,
Калинове багаття тремтить.
Аквареллю розмило весь смуток,
І усмішка між листям дзвенить,
Тихо щастя іде, й кроком за кроком
Незнайомка весь світ золотить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211211
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 16.09.2010
автор: Сонячний Янгол