Не знаю я, коли душа моя почине в Бозі,
але, як і у всіх, вона давно уже в дорозі…
Вона іде туди з народження до смерті
і, як тут не крути, це свідчать факти вперті.
На цьому світі ми - лише недовгі гості.
Йдемо своїм шляхОм до місця на погості…
Коли туди прийдем - на щастя ми не знаєм,
ото ж собі живем і суть життя шукаєм…
Але ніхто іще цю суть не розгадав…
Ото ж живи… І радуйся життю, що Бог нам дав!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211080
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.09.2010
автор: Анатолійович