Очерет опустiв вiд пташиного гаму,
Їх гнiздечка покинутi я обмину.
Для маленького садженця вирию яму,
Хай потiшить самотню тополю сумну.
Знову осiнь прийшла, мов її не чекали.
Прохолода ранкова змiнилась дощем.
Подарункiв природи щоби ми не минали,
Нагодуй мене, мила, осiннiм борщем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211068
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.09.2010
автор: МАЙДАН