я...відчуваю осінь:
гостро і безнадійно.
в цьому є щось похмільне,
а щось до нудоти святе.
і ранками
поїдаючи свій клятий геркулес
в повітрі відчую гранулу смутку -
чугайстрики в серці пустують і досі
а за дверима звернувся калачиком пес,
спить, мабуть марить про Шутку
все просто йде до зими
хоч і повільно
але я не про те
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211033
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.09.2010
автор: Наталка Тактреба