Намалюю тебе словом,
Розповивши глибинну суть.
Знову грає життя «в лови»,-
З ним обачнішим краще будь.
Намалюю тебе простого
Із обличчям земних богів.
Намалюю щасливо-сумного
З літер теплих і теплих снів.
Чисті хвилі твого волосся
Засрібляться, як моря гладінь.
З дум твоїх проросте колосся,
Встануть храми з твоїх терпінь.
Під ногами пісок гарячий,
За плечем твій невидимий хрест.
Всі шляхи мовчазні і незрячі
До Голгофи через Еверест.
Прочитаю тебе Словом,
Розпізнавши небесний знак.
Не знайду тільки відповідь знову:
Розлюбити тебе як?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210753
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2010
автор: isabel