...На панщині пшеницю жала?
О, ні! Мордує чужина.
Неволя інша гострим жалом
Пронзає серце, бо вона
Пішла у найми до чужинців
З чужими дітьми в кабалу,
А рідний син не жде гостинців,
А гострить мрієчки стрілу:
"Коли? Коли рідна матуся
Його пригорне до грудей,
Коли з очей сльози зітруться,
Коли почує від людей
Бодай уже німу мовчанку,
А не: "То - син заробітчанки"?..
...Над чужим сином задрімала,
Вмокнувши гадки в забуття,
І в сон-хмариночку впіймала
Уже своє, своє дитя:
І сниться їй той син Іван
Й вона - удома, біля нього,
Пропав злодійсько-хижий клан,
І у майбутнє йде дорога -
Весела, гарна, мов в раю,
А люди - радісні, веселі,
Усмішки в лицях вирають,
В усіх - достатків каруселі...
...Аж усміхнулася небога.
Прокинулась - нема нічого,
Лиш чужі діти тихо сплять
І в ́снах щось шепчуть по-чужому...
...Нема вже сили для проклять
На усіх тих, що їх із дому
Повиганяли, а самі -
Своєї совісті в пітьмі
Жують брехні гнилу солому...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210713
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.09.2010
автор: stefko