Що прилине,те й закрутимо,
Ланцюгами під замок надійний,
Що прилине так і піде,
Не спитавши про пароль.
Я цілую землю,як і всі
Той час цілують.
Я рахую зерна,бо
Тут всі на них полюють.
Я втечу і сховаюся там де
Тепло й тихо.
Там де сміються,кохають,
Без гоміру,без плачу людей ховають.
Побіжи і ти разом зі мною,
Бо один я зникну без дощу,
Назавжди.Вночі.Не кричи,
Ходім зі мною.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210665
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.09.2010
автор: Микита Салапита