...Мені приснилося, що я не тут,
А десь в Тернополі... Чи Львові...
Ангельські співи ніжно в ум течуть:
"Разом будуймо Храм Любові!..".
Прокинувся. Подумав: чом лиш в снах
Такі відвертості чудові?
Але всміхнулася мені весна:
"Разом будуймо Храм Любові!..".
Спішу до церкви я, щоб в молитвах
Відчути силу в Божім слові -
Щебече в серденьку розкутий птах:
"Разом будуймо Храм Любові!..".
А воно тулиться до всіх сердець,
Котрі відчули такі ж зови,
Нам шепче Віри ніжний вітерець:
"Разом будуймо Храм Любові!.."
І Віра́ силиться! З колін встає!
Із сумнівів падуть окови,
А на устах бринить уже моє:
"Разом будуймо Храм Любові!..".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210624
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.09.2010
автор: stefko