Яке гірке це слово ЗРАДА,
Яка від неї у душі досада...
Як можна підло так вестися?
Невже, коли спроможні домогтися
Ми це кидаєм, як іграшку? Вогонь,
Який горить у серці - потухає,
Й цікавість наша пропадає...
*****
Люди зрадливі, це я точно знаю,
Й такі ніївні, бо прощають
Гірку образу. Потім знову двічі
Заходять в ту же саму річку.
Ниці лицеміри живуть серед нас,
Через їхні примхи скрізь розгардіяш -
Ввесь цей хаос, несправедливість і наруга,
Підла зрада, здавалось би, справжнього друга!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210575
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.09.2010
автор: Громовиця Дніпрова