Літа бабиного ніч:
Небо вишите зірками.
Десь заплакав сонно сич,
Вітерець блука садками.
Тихо-тихо навкруги,
Місяць молодий гуляє.
Шепіт листя: “Йди, засни”.
“Де ж той сон?”, – вітрець питає.
Скоро осінь вже заплаче,
Дощ постука у шибки.
Не бува в житті інакше,
Не буває навпаки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210238
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 10.09.2010
автор: Радченко