Сьогодні у ночі мені наснилось диво.
Давно не снилось диво, давно не було й снів.
У моїм сні казковім сміявсь ти щиро, мило.
Здалося, що усмішка ця з тих минулих днів.
З тобою були разом, за руки ми ішли.
Стрибали по калюжах, і мокли під дощем.
І ти тримав мене, шептав мені – не йди.
А я, ну як завжди, шарілась рум’янцем.
Було так безтурботно, красиво, як в раю
І хоч не було слів – любитиму завжди,
Тебе я незабуду, тебе й без слів люблю,
Та прошу не лишай, від мене ти не йди.
Вмивались ми росою, літали в небесах.
І не боялась я упасти до землі.
Літали ми усюди, по всіх в світі містах,
За це я щиро-щиро дякую тобі.
І хоч це був лиш сон, та все ж щаслива я.
На бачила тебе я вже давно.
Здійснилося бажання, стара мрія моя,
Побачила як все бути могло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210011
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.09.2010
автор: Olko