Під синім небом простелилась ти,
Моя єдина і навіки рідна,
Кругом омита сонцем золотим
І тисячам таких світил ти гідна.
Земля родюча і безцінна мить,
Як на полях колосся дозріває,
А тихий ніжний вітер пролетить
Над мальовничим степом тим безкраїм.
У цілім світі вмієш тільки ти
Так лагідно співати водограєм.
З руїн ти можеш зводити мости
Й своїх гостей стрічати короваєм.
Вселяэш мрію й віру у серця,
Твій голос - то є пісня солов'їна,
Верба й калина завжди до лиця.
Найкрасивіша, рідна Україна!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209985
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.09.2010
автор: Маліцька Марія