Випускаю вірші я свої,
Ніби з клітки птахів, в світ, на волю.
Розправляючи крила, вони
Полетять крізь життя моє й долю.
Полетять в незнайомі краї,
Щоб знайти собі десь там притулок
У чиїйсь незрадливій душі
Й розказати про біль мій і смуток,
Розказати про радість мою,
Про розлуки мої і чекання,
Про безсоння моє і весну,
Про останнє і перше кохання.
І про мамину вишню в садку,
Про дітей, а тепер й про онуків
І про те, як життям я іду,
Залишаючи серця спокуту.
Залишаючи слід на землі,
На землі, залишаючи пам'ять,
Випускаю на волю вірші:
Хай летять, їм потрібно це, мабуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209731
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.09.2010
автор: Радченко