Мертве листя вій сивіють погляди надії плачуть потонула в мушлях моря зморена своєю самотою… знаю завжди плачучи собі в долоні залишками меду заспокоюю душевний дощ прикладу твої колючі кислі поцілунки собі до скронь сонно скаженію божеволію риби в небі ридають римовано сухо о lacrimoso! Мереживом мрій заплітаю повітря кімнати Світлано співай сатаністам сектантам не час висувати претензії…зорі які ж ви червоні пекучі пусті…зоре рожевими нитками спи у свідомості лез і підлоги сонце світи блюзнірськими смайлами сонце світи під симфонії блюзу ріка пересохла медузо живи бо Місяць співає пісні бо місяць шепоче знервовано падають зорі в молочні дороги купаються вії в волозі мріє докурюй скоріше радянські свої цигарки…ти палиш, мріє? палиш ти?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209663
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 06.09.2010
автор: Дитя ВУДУ