Зрада!

Не  буде  більше  жодних  "допобачень"
Ти  не  моя  -  навіки  прощавай!
Не  треба,  пізно  вже  прохать  пробачень  -
Кохання  вмерло,  всох  зелений  гай!

Я  не  бажаю  більше  ні  хвилини
Тобі  вділяти  -  вільна,  всьому  край!
Свою  брехню,  що  ллється  без  упину,
Ти  іншому  тепер  розповідай!

А  я  тобі  так  вірив,  сподівався,
Що  нас  покличе  щастя  у  розмай,
Не  знав,  дурний,  що  на  гачок  попався,
Я  йду!  Хоч  скиглиш  ти  "не  покидай"...

Кохання  наше  у  багно  втоптала,
До  іншого  втікаючи  потай.
Ти  моє  серце  у  полон  забрала,
Та  досить,  все  скінчилось,  повертай!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209430
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.09.2010
автор: Zomby