***
В її очах і біль і смуток,
На серці не загоєнная рана,
Не тішить вже її прибуток,
Для нього: ти вже не кохана!
Як жити далі, але треба жити?
Вірити у світле щось, прекрасне!
Гніздечко радості розбите,
Надії вогник ось погасне.
Хотілось перестріти іншу тую…
В лице жбурнути найгірше слово!
Схаменувшись, я шкодую,
Своє залишу серце без любові.
У гості приїжджають внуки, діти
Уважні чуйні та хороші.
Нема добра ніде такого в світі.
Нещиро так, як би не гроші.
Цеглинка лягає на цеглинку,
Камінчик також на камінчик,
Свою готову маємо хатинку
І сонця світиться промінчик!
Та залишилась мрія оселитись,
Коли вже все було готове.
Постала буря ,і усе розбилось;
В руїнах жити, чи почати знову…?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209303
Рубрика:
дата надходження 04.09.2010
автор: Пастернак Іван