З української натури. (іронічно)

По  старому  вітер  віє...  по-новому  світ  "дуріє"  ...

Ми  свою  торуєм  стежку...    сили  тратимо  на  вежку,  -

Вже  чимало  літ  підряд  -  мокра  спина,  від  поту,  і  зад...

З  української  натури  ліпим  твір  архітектури!

На  свій  задумок  хороший  віддаємо  купу  грошей,  -

В  проект  мрій  себе  втягли,  -  тягнемо,  як    два  чорні  воли,  

Щоб  комфорт  був,  як  в  людей,  -    тішив,  щоб  спортзал  свій,  і  басейн;

Щоб  була  мансарда  і  балкон,  і    гараж,  -  як  павільон...

А  сусіди  наші  милі,  чарами    трави  сп"янілі,  -

Під  куреником  своїм,  днем  радіють,  кожним,  в    світі  цім,  -

Гріють  тим,  що  є,    вони  себе,  хвалять  Небо  голубе.

У    безмежних    втіх,    щодня,    їх  краса,  природна,  осіня!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209297
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 04.09.2010
автор: grycha