Зелені трави зрання вмивалися росою
Кремезний дуб як пан поправив свій костюм.
І багрянистий промінь вдарив за горою
І невимовно легко зникав сірястий сум.
Цілує сонце небо рожевими вустами.
Почервонілі хмари втікають сміючись.
Вглядаюсь в далечінь із радості сльозами.
Кохання двох імперій, вогонь і синя ввись.
І розплелися коси берізки край дороги.
Зітхнули матіоли, закінчився їх бал.
Родилося життя, втекли перестороги.
Відкрилась панорама, новий концертний зал.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209220
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.09.2010
автор: Інна Іріс