Моє серце палає
І душа ніби тремтить,
Бо кохання минає
Воно з часом разом біжить.
Таке життя мене дивує
Воно дразнить мене до сліз буває
Мій плач ніхто вже не почує
Моя печаль завжди минає.
Серце палає, швидко б’ється
Минулим тішиться свідомість
Хоч пережити ще раз все це,
Не бажано для мого серця.
Бувають миті, коли хочеться померти
Й не бачити мерзенних цих людей
У пам’яті своїй невдачі стерти
І взагалі вимкнути просто світло…
Вимкнути просто світло
Закрити потік думок
Зникнути, розчинитися
І ніде не з’явитися.
Від життя тільки втома,
А радості мало так буває
Від роботи не одна судома,
А грошей завжди немає.
Моє серце палає вогнем,
Чи може то запалення легень?
Та чи потрібен цей мені день?
Утратив цінне я для себе
Його не в змозі віднайти.
Не знаю чого я шукаю
Не знаю я до чого йти.
Я зупинився, щоб перевести подих,
Щоб взяти дещо від життя:
Трохи щастя, трохи втіхи
Іще я візьму сивину…
Моє серце палає
Та вже ніби згасає
І душа тремтіти перестала,
Мабуть вона давно пропала…
2007
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209131
Рубрика:
дата надходження 03.09.2010
автор: sashassop