У грудях моїх відмирає серце,
Та хмари міцно скутали мене.
А у вікні пожовкле листя,
На підвіконня падало моє.
На мемуари в білому намисті,
На осінь що не схожа на одну.
Тримати й думати хороше,
А може, я не зможу, я помру?
То покладіть ті роздуми на листя
На жовту грань, на їх красу
І не важливо чи все чисто,
Коли погляну зверху я
Осінні хмари – доля листя
Та осад що в душі зпідкав
Холодний дощ помиє швидко
А я сердечний біль прийняв!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209044
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.09.2010
автор: Voha