***
У відрядження зібрався їхати Мирон:
Взяв і майку, і труси, надів балахон.
Поклав грошики собі, в кишеню -
Прощавай дорога дружина!
Міцно прихопив валізу в жменю,
Гримнувши чимдуж дверима!
Геть подався у район, у знайомі села
Напрочуд робота почалась весела!
Механізми всі працюють
Досить навіть пречудово.
Ось тепер і відпочити можна
Досить таки вже й хітово!
Почекав маестро яку-то годину,
Та й чкурнув, що мав духа
Прямо вихором до магазину!
Де і там придбав горілочки
«Хлібний дар» одну пляшчину.
Забувши таким чином про роботу,
Та й про міцну свою усю родину.
Останні випивши із пляшки грами,
Ледь перебираючи тоді ногами,
Непотрібний саме вже нікому,
Поплентався сумлінний роботяга
Криво-лясами до рідного дому.
Відчинивши як йно тільки двері
Та переступивши поріг хати
На дружину із зопалу полетіли
Що найгірші не цензурні «мати»!
Стала жінка тихо у куточку,
Гей, ти там допоможи, кричить
Скинути брудну із мене сорочку!
Таке воно життя-буття
Гіркої правди ніде діти,
Але чому за це завжди
Терплять чомусь не винні діти?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208928
Рубрика:
дата надходження 02.09.2010
автор: Пастернак Іван