Ця просинь заповнює стримано.
Торкаючись ледь – збуджує.
А тілом поширює пестощі,
А тілом палке розповсюджує.
Либонь вибухатиме краплями.
Чого там, я звикла – вологою.
Я звикла – у мокрому й боляче.
До того ж – надміру вбогою.
25.04.06
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=20891
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.11.2006
автор: Vilna