Осінній сон Жана-Батиста Гренуя

Цей  вересень  ізнов  формує  запах  цноти
Із  пахощів  шафрану,  кави  і  кориці,
Із  меду,  що  із  тіл  дівочих  вже  сочиться
В  передчутті  незнаної  ще  насолоди,
Із  аромату  рому,  м’яти  і  ялиці.

В  основу  запаху  кладе  він  хтивий  мускус
І  додає  осінніх  квітів  –  більше,  більше,
І  цинамону  півтони,  і  ніжну  свіжість
Шкільного  фартуха,  крохмаленого  густо,
Зітхання  опівнічні  перші  й  перші  вірші.

І  запахом  новим,  незайманим  і  чистим,
Вгортає  юнку,  що  у  хвилях  біоритму
Не  спить  біля  вікна,  гаряча  і  розкрита,
А  нижче  поверхом  чиїсь  тріпочуть  ніздрі  –  
Там  спить  безумний  парфумер,  і  поруч  –  бритва.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208843
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.09.2010
автор: Сергій П*ятаченко