Закоханість сховали в тінь
Згорілої нестачі ласки.
Я щирим променем прозрінь
Легенько доторкнусь з-під маски.
Ти ж зможеш різко ухилятись
У неспокійний самоплин
Для спроби далі зачинятись,
І, розлучившись, перестати
Очима квилить, мов пророк,
Від крику серця загортатись
У свіжу порцію думок
Новим примірником на пледі.
Ще й можеш навіть не згадати,
Хто був твоєю shady lady.
Та сподіваюсь: одкровенням,
Надій обтрушуючи попіл,
Реаніматором для мене,
Принісши щастя давній клопіт,
Повернеться взаємин ера,
Щоб метеорами натхнення
Нове створити канцоньєре.
Ніч з 5 на 6.10.2009
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208832
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.09.2010
автор: INFERI