Життя триває ... Час невпинно йде,
Стираючи всі почуття минулих днів,
Ховаючи їх у велику шафу спогадів,
Загоюючи всі жахливі рани.
Нове життя проходить мимо тебе,
У ньому, як в калейдоскопі снів,
Проглядуєш картини, і для себе
Ти обираєш те, що ти хотів.
Нема нічого вічного на цій землі,
Здається ... Лиш невпинно йдеш.
А скільки ще тобі треба іти,
Поки заснеш?..
21.08.10
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208649
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.08.2010
автор: Іринка