Цей хлопчина був із тих,
Хто любить це життя,
Любить свято і веселий сміх,
Сили вітру відчуття.
Серед усіх був завжди своїм,
І, цілий світ обійма,
Ганяв свій байк, а не лімузин -
Таких, як він вже нема...
Гарно танцювати міг
У залі при свічках,
Та згадавши далечінь доріг,
Завжди мінявся на очах.
Що заробляв - зразу ж тратив...
Кожен чекав вірний знак:
Мій друг братам давав команду,
Піднявши вгору кулак.
Крила розгортай,
О, Ангел!
В небо відлітай,
О, Ангел!
Ти один був найкращий із друзів моїх,
Мало таких серед нас,
В небо відлітай,
Безпечний Ангел!
Під важкий гітарний рок
Виходив за поріг,
На харлеї до ясних зірок
І небес домчати міг...
Він пропав. І ніхто не знав,
Куди тепер мчить його байк.
А волоцюга нам сказав,
Що він поїхав у рай...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208630
Рубрика: Літературна пародія
дата надходження 31.08.2010
автор: Вітролов