Я був бідним і мав лише мрії,
А що в тих мріях - крихти надії?
А що в надіях - мої сподівання?
А сподівання - це нездійснені бажання?
Бажання щось у житті змінити,
Змінити - значить життя на повну жити,
На повну - значить зреалізувати призначення своє,
А чи у кожного воно насправді є?
Є! Ходити тут далеко не треба,
Коли над нами нема сонця, коли над нами нема неба,
Безмежність я відчуваю, коли мовчу на самоті,
Але ті межі такі розмиті стали і пусті.
І пусткою мене поглинають до краю,
А що я тут маю? Не маю ніякого раю,
І йти до якої мені ще мети.
В якій є криниці найбільше смачної води?
Коли так стається я просто безсилий,
Мене лиш побили, а краще б убили,
Дивіться, він плаче і сльози стікають солоні,
Він біль заховав і закрив у долоні.
Даремно, не треба, яка в тобі сила?
Коли навіть Бог не рятував свого сина,
Коли помирає в очах і перед очима земля.
Куди ти сховав, де сховали вони твоє я?
...30.08.2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208625
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 31.08.2010
автор: КРІПАКОС