Я подарую Вам, бабине літо,
Таке щоб на серці стало тепліше.
А щоб не було акварелі розмито.
Можно про осінь, та тільки тихіше.
Я Бабине літо, вам подарую.
Нехай жінка-осінь ходу зупиняє.
Журавлів, павутинням на небі малюю.
Тому хто надію на нього плекає.
Ласкає сонце годинник промінням.
Хмари жбурляються мокрими кульками.
Гріються змії, під грубим корінням...
І дозріває в городі буряк із цибулькою.
Я подарую Вам, бабине літо.
Поніжтесь під сонцем останні хвилини.
Бо осінь прийде, як диряве корито.
Яскраво нагадують осінь і грона калини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208623
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 31.08.2010
автор: Урюпін Анатолій Іванович