Апогей нестриманих ідей (сон. 70)

Я  сам  не  свій  -  не  ті  турботи,
не  те  бажання  рватися  до  бою;
колись  хотілося  осмислити  висоти,
а  зараз  небо  не  над  головою.

Ну  ось  він,  апогей  нестриманих  ідей,
кінець-кінцем  скінчиться  все  негайно,
прийде  спасіння,  а  за  ним  і  новий  день
й  залишить  несподівано,  звичайно.

Нещастям  щастя  не  збудуєш!
Не  можна  бути  нещасливим  тільки  через  те,
що  мить  щасливу  розпачем  руйнуєш,
що  не  вдивляєшся  в  яскраве  й  золоте!

Відкину  все  подалі  в  цей  момент,
розб'ю  назавжди  страх  ущент!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208543
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 30.08.2010
автор: Million Dollar Boy