Відчуваєш різкий запах осені,
Атмосферу хапаєш долонями...
Це пора, твоїм серцем непрохана,
Знову очі дощем заполонені..
Дивна туга, просякнута вічністю.
На душі якось терпко і солодко...
Тиша й спокій..Для сонних утопія,
Віє скрізь прохолодою й мороком.
Ця осіння самотність немислима,
Поєднання печалі й прекрасного..
Під ногами із листям розтоптані
Сліди літа... і щастя вчорашнього...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208345
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.08.2010
автор: more than Dream