***
Затис в руках залізний молот.
Напружив мускули на тілі.
Чоло і груди, рученьки, спітнілі, -
Відчувши біль і спрагу, голод…!
Вперед! Рубаючи каміння, скелю :
А тут ще й вітер, сонце, спека.
Хмара чорна видніється здалека,
А ти, єдиний в протистоянні з нею.
Потрібно йти вперед у бій рубати, -
Направляти безупинно силу!
І до очікуваного небосхилу -
До кінця дійти щоб не сконати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208188
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.08.2010
автор: Пастернак Іван