А якщо вночі не спиться,
То я часу не марную,
Поки стомляться зіниці,
В даль думками помандрую.
Пригадаю юні весни,
Наші зустрічі з тобою,
Поки день новий воскресне
Там, над Россю голубою.
Ніжні трелі солов'їні
Чарували нас ночами,
Загадково зорі сині
В небі сяяли над нами.
Паморочили свідомість
Запашні весняні трунки,
Таємнича невідомість
І солодкі поцілунки...
Милі спогади манливі!
Їм нема межі і ліку.
Молоді літа щасливі
Не забудуться довіку.
17.06.07.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208138
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.08.2010
автор: Микола Верещака