Відчини мені двері, мені ніде заснути,
Мене стримує кокон, розірви тії пута.
Ти вклади мене поряд і цілуй до нестачі.
Хай запаляться зорі, хай світанок заплаче...
Відчини своє серце, мені ні з ким побути.
Я готовий твої таємниці відчути.
Я готовий пірнати у безодню кохання,
Не дозволь моїм буквам потонути в мовчанні.
Відчини свою душу, якщо серце відкрилось.
Щастя майже проґавив, десь воно загубилось.
Поверни мені очі, що горять від любові.
Подаруй сподівання володіти тобою.
Не сприймаючи світ без запальної ночі,
Відпускаю світанки кволо і неохоче.
Перетни своє зась… я чекаю від тебе.
Відчини! Увійду і залишусь... а треба?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207770
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2010
автор: Віктор Нагорний