Лиш спомин,лиш спогад.
Лиш одна краплина.
Лиш зорі,лиш погляд,
і одна людина.
Як хочеться закінчити щасливо,
Та я скажу правду, й закінчу красиво.
Кохання – отрута,що нас убива.
Кохання – це щастя,якого нема.
Та може все ж є? -
Я правду скажу,
Не знає ніхто і я не знаю.
Кохання – це річка, що сама тече.
І їй не потрібен міст чи щось ще.
Кохання – неволя,яка нас трима.
Кохання – це сила,що нас зберіга.
Лиш віра у нього дарує надію.
Лиш,коли ти віриш – серце радіє.
Кохання – це мить,
Кохання – це спогад.
Кохання – життя, яким живемо ми.
З поміж виразів тих, своє ми знайдемо.
Та що це є – накаже ніхто,
І я не скажу, бо не знаю його.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207760
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.08.2010
автор: Роксолана Сова