Нічна акварель

Чуєш?  –  це  я  прочиняю  твій  світ
Скрипом  чорної  брами,
Де  колихнеться  надії  відсвіт
Ночі  вогкими  вогнями.
І  по  коліно  –  в  туман,  без  доріг,  –
Лиш  би  до  ранку  дожити!
В  спину  надсадно  гупає  сміх
Того,  що  вийшов  ловити.
Чим  відвернути  звіжений  шал
Танцю  гарпій  над  нами?

Серце  підставити  там,  де  ти  впав,
Очі  залити  дощами.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207734
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2010
автор: olya lakhotsky