Я маскуюсь.
Тебе зачіпають
ще не написані мною рядки.
Я і гадки не маю,
що з тим робити!
Які такі дивні зв"язки
ще доведеться творити?
Посплітатися пАльцями,
тілАми, генами,
молИтвами, кнИгами
і одкровеннями?
Лягати у ліжко поруч
у різних Галактиках...
Біг по колу!
Вічна статика!
По одномУ
я вбиваю
своЇх олов"яних солдатиків.
(У мене їх цІла коробка,
на горищі,
залишилась з дитинства,
коли ще я бУла хлопчиком...)
А зараз я ХТО, впринципі?
Сплетіння слів, думок
і принципів?
Стандартний набір всяких функцій:
"нагодуй", "посміхнись", "віддайся"
- З якого місця Вам брати пункцію?
Чуєш, Я! Не бійсь!
Розганяйся!!!
Рятуй сотні душ
від депресій і дисоціацій,
Вкладай себе і усе
в тисячі акцій.
Роздягайся!
І відчуй увесь цей світ на повну...
Колись же ж, нарешті, тебе наповнять?
З любов"ю
Любов"ю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207686
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2010
автор: LaLoba