І стан стрункий, немов тополя,
І вуст рожевих маків цвіт,
І чорних брів стрімкий розліт -
Це ти - любов моя і доля,
Життя моє і ясний світ.
Твоя коса, як стиглий колос,
Очей замріяних блакить –
Дарують радість кожну мить,
А твій дзвінкий, чарівний голос,
Мов дивна музика, звучить.
Нехай не в’яне ніжна врода,
Щасливі будуть твої дні.
Ти дорогА, любов, мені,
Як Божий дар, яу нагорода,
Мов перші квіти весняні.
05.02.06.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207648
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2010
автор: Микола Верещака