Моїй подрузі

Пам'ятаєш  той  сонячний  ранок
У  звичайний,  здавалося  б,  день?
Щось  казав  нам  на  вушко  світанок,
Разом  з  ним  ми  співали  пісень.

Ти  тоді  на  п'ять  днів  запізнилась,
А  я  ніби  чекала  тебе,
І  з  приходом  твоїм  щось  змінилось,
Та  хто  ж  щастя  з  тобою  знайде?..

Так  комусь  у  житті  поталанить,
Як  раніш  таланило  й  мені.
Ти  прийдеш  знов  і  небо  запалиш,
По  життю  йдеш,  неначе  у  сні.

Ті  два  роки  ми  множим  на  радість,
І  невдачі  всі  ділим  навпіл,
Але  з  ким  ми  зустрінемо  старість,
З  ким  у  старості  сядем  за  стіл?

Ти  так  любиш  фігурне  катання,
Королівно  льодова  моя...
Чую  я  твоє  кожне  зітхання,
Ми  з  тобо  вже  -  майже  сім'я...


До  О.Т.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207550
Рубрика: Присвячення
дата надходження 24.08.2010
автор: Юлія Солнцева