Пізнавши біль, розпач, насолоду…
Дізнався про заміни, які викликані
Одним чи іншим відчуттям
В хвилину смутку і тривоги.
Гасне світ, постають нові образи,
Образи, які не мають пояснення,
Образи в яких є тільки одне.
В них знаходиться суміш брехні та правди.
Уявне видається за дійсне,
А дійсне за уявне…
Пізнавши гіркоту корисливості
Хочеться, щоб вона зникла
І залишила після себе порожнечу.
Гасне світ, гасне свідомість, зникає все…
Це все, що зникло є тільки одним і неповторним,
Але плин часу, розгортання подій
Знайдуть спосіб, щоб замінити втрату,
Хоча для кого ця втрата грає роль.
Зрозуміло, що не для того хто зник,
А для того, хто є і не губиться в просторі
Для того, хто вбиває час до кожної секунди.
Пізнаючи щось погане, розумієш
Що добре, що так сталося,
Але для таких висновків потрібен час
Який несе з собою зміни, заміни, втрати.
2005
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207286
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.08.2010
автор: sashassop