На кінчику зорі – твій білий слід,
А далі – шквал на тези й антитези.
Ти щось не знав, чогось не зрозумів,
Але ще йдеш – навпомацки, по лезу.
Забув сценарій, пам'ять – рвані дні,
Яким торгують вдало білетери.
Слова пиши – криваво, на житті,
А сцени не шукай – зіграй в партері.
Ти залпом вип'єш сон з своїх долонь
І зрезонуєш на жагу і відчай.
А те, що хрипом вдарить ніч до скронь,
То ти вже знаєш – це ціна за вічність.
І друзів голоси – в небесну твердь
Як дзвоном вдарять, обпечуть криваво.
Тут оплесків нема. Життя – то смерть,
Яку талановито граєш...
браво!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207264
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.08.2010
автор: olya lakhotsky