Вже відцвіли барвисті маки,
Жовтіє листя у садах,
А ластівки, мов нотні знаки,
Про щось щебечуть на дротах.
Вони тривожно відчувають,
Що літо щедре вже пройшло,
Серцями жадібно вбирають
Останнє сонячне тепло.
Прощай, ласкаве, тепле літо!
Пора збиратися в політ,
А так не хочеться летіти
У той чужий далекий світ.
Веселі, милі щебетухи,
Омиті сонячним дощем,
Люблю ваш тихий гомін слухать,
І відчуваю дивний щем,
Бо вже промчали дні весняні,
Майнули зоряні літа,
Пройдуть і осені багряні,
Настане холод і сльота.
Прощайте, любі ластів'ята!
Самотньо й сумно так мені,
Я вас чекатиму, як свята,
Дасть Бог, зустріну навесні.
19.01.06
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207108
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 21.08.2010
автор: Микола Верещака