У рідної землі немає вад ніяких,
Я тут усім пишаюсь, я тут усе люблю:
Як пливають човни, як гавкають собаки,
Як соловей заводить у тихому гаю...
У рідної землі багаті чорноземи,
Луги блищать у росах, дерева аж до хмар,
Сторицею віддасть коли зерно внесемо...
Шануй її, люби, вкушай її нектар.
У рідних берегів Дніпро гойдає хвилі,
Рибалки зустрічають багряні вечори,
Дзвіниці голосні і храми сніжно-білі
Вітають православ’я з рання і до зорі.
У рідному краю живуть чудові люди,
Дівчата найгарніші, міцні чоловіки...
І де би ти не був, а завертати буде
У дім, де квітнуть мальви і сивіють батьки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207034
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.08.2010
автор: Віктор Нагорний