Своє панування закінчує серпень.
Зерно у коморах, картопля в мішках...
Прочитаний Спаса священний молебень,
Жадані обжинки справляють в хатах.
Вже стомлене сонце не палить обличчя,
Вже вітер частіше зриває плоди,
Кінчається день набагато скоріше,
Дощі залишають вологі сліди.
Полишила спека свої володіння,
І спрага не робить рови на землі.
Чекав прохолоди і тижні осінні
Примусять жаліти про сонячні дні.
Вже зорі вискакують з неба частіше,
Примножують віру у лічену мить...
Останні мелодії літа... Тихіше!
Послухай, як поночі вітер шумить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207016
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 20.08.2010
автор: Віктор Нагорний