Я вирву своє щастя
З міцних обіймів долі.
І перший крок зроблю я
Назустріч своїй волі.
Нехай засяє місяць
Вночі на виднокрузі.
Я назбираю роси
Там зранку в милім лузі.
І хай пекуче сонце
Сміється над горами.
Та ми завжди повернем
Додому, в дім, до мами.
І всі вінки купальські
Те сонце карооке
Мені подарить зранку
На щастя. Ну а поки,
Я повоюю з щастям,
Я переможу долю
І переможцем стану,
Скривавлений на полі.
І річка й сад сред літа,
Й купальські довгі ночі,
Це юність липи цвіту.
Вінки. І чорні очі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206835
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2010
автор: Юрій Завгородній