В цьому зорельоті вміщувалось тільки четверо людей. Після багатоденного відбору знайшли найкращих з усіх можливих для цього завдання. Обрані не знали один одного. Вперше вони зустрілися за день до двотиждневого польоту. За чей час можна було перелетіти усю Галактику, але Міжпланетний кодекс недозволяв світлові* перельоти на такі короткі відстані.
От і настав день відльоту. Волнар, Джон, Капріна і Салі стоять біля зорельоту. Залишається 23 хвилини до старту "Зоряного Птаха". Голос з циліндричного об'єкту побажав успіхів, і вони зайшли. На перший погляд здалося, що це звичайний корабел, але після глибшого аналізу виявилося, що все набагато краще. Їм взагалі нічого не треба робити, корабель сам все зробить. Тому ці два тьжні стануть вимушеними канікулами.
Перше, що зробила команда після виходу у відкритий космос, це оглянула весь корабель, знайшла холодильник (важливо сказати, що холодильник займав четверту частину корабля), сіла на повітряне крісло** і почала виконувати свою складну роботу - відпочивати. Так пройшов перший день.
Наступного дня всі встали рано.
- Ти справді вважаєш, на є чого боятись?
- Не знаю, Салі, Але щось мені підказує...
Ввійшов Волнар.
- Що ви тут так довго робите? Ходімо снідати. Кап уже все приготувала.
- Вол, як ти думаєш, що нас там очікує?
- Не знаю... Яка різниця, ми з усім впораємось... Якщо будемо вчасно їсти. Ходімо.
*Світловий переліт - це рух корабля зі швидкістю світла, при якому він сам стає потоком фотонів, а всередині нього нічого не змінюеться.
**Повітряне крісло - група насосів, які створюють обмежений потіт повітря, врезультать чого, на нього можна сінати як на стілець.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206703
Рубрика:
дата надходження 19.08.2010
автор: Михайло Комаров