На мене синя падала зоря,
Чи я у небо падав наче птах.
Чомусь так пахло м’ятою в садах…
Чомусь так пахло м’ятою і сіном,
Губився погляд в темно синім.
Шуміла в листі геть не літня мряка,
А вітер пив росу і плакав…
А вітер пив росу рясну і чисту,
На стежку місяць падав урочисто.
Співав комар рапсодію свою,
А я тобі кохання віддаю
І сам цілую синюю зорю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206554
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.08.2010
автор: Чехівський Володимир